Онлайн-консультация
Информация для специалистов

Терапевтично-профілактичне використання Гінекиту при інвазивнних втручаннях на органах малого таза

Л.Б. Маркін, А.І. Попович
Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького

Вивчено результати застосування лікарського препарату Гінекит, що включає антибіотик азитроміцин, протимікробний засіб секнідазол і протигрибковий препарат флуконазол, у 100 жінок з вагінальними інфекціями, які перенесли внутрішньоматкові втручання. Установлено, що Гінекит забезпечує ефективну профілактику запальних ускладнень при інвазивних втручаннях на органах малого таза.

Ключові слова: Гінекит, внутрішньоматкові втручання, запальні ускладнення.

Незважаючи на успіхи сучасної медицини, частота гнійно-запальних захворювань жіночих статевих органів не знижується. Цьому сприяє ряд факторів, серед яких суттєву роль відіграє постійна зміна видів мікробів, що викликають запальні ускладнення в гінекологічній практиці. Протягом останніх років спостерігається зміна лідерства бактеріальних збудників гнійно-запальних захворювань жіночих статевих органів. Якщо спочатку у спектрі мікроорг ані змів переважали с т афілококи, то внаслідок широкого впровадження антибіотиків антистафілококової групи на перший план вийшла грамнегативна флора. Використання нових антибактеріальних засобів, активних по відношенню до цих збудників, призвело до домінування анаеробної флори [3, 7].

Аналіз даних літератури дозволяє стверджувати, що на першому місці серед збудників гнійнозапальних захворювань жіночих статевих органів стоять асоціації грамнегативних, грампозитивних аеробних та анаеробних бактерій. У зв’язку з зазначеним в сучасних умовах для профілактики та лікування запальних захворювань органів малого таза необхідно використовувати антибактеріальні препарати, які діють не тільки на аеробну, але й на анаеробну флору [5, 6].

Відомо, що поширенню інфекції з вогнищ, розміщених у нижніх відділах урогенітального тракту, сприяє штучне переривання вагітності, а також інші внутрішньоматкові втручання, зокрема вишкрібання стінок матки після видалення внутрішньоматкових засобів (ВМЗ). Несвоєчасна діагностика інфекційних захворювань вульви та піхви, їх неадекватне лікування, відсутність профілактики “проблемних” збудників при направленні жінок на масові внутрішньоматкові втручання призводять до розповсюдження хронізації процесу, розвитку автоімунної патології, виникнення в подальшому неплідності, невиношування вагітності , формування пухлиноподібних і поліпоподібних утворень шийки, тіла і придатків матки, стають причиною інвалідизації молодих жінок [1, 2, 4, 8].

Сьогодні під антибіотикопрофілактикою розуміють не тільки профілактичний курс антибіотиків після операції (протягом 3-7 діб), але й передопераційне призначення препаратів. Застосування антибактеріальних засобів з профілактичною метою повинне бути обгрунтованим, а показання до їх призначення диференційованими та виваженими. З точки зору принципу розумної достатності препарат для профілактики запальних ускладнень повинен:

  • мати широкий спектр дії у відношенні до патогенів, які найчастіше зустрічаються, зокрема, аеробних бактерій (переважно грамнегативних), анаеробних, а також Тrісhomonas vaginalis;
  • володіти добрими фармакокінетичними параметрами, високою біодоступністю, достатньо тривалим періодом напіввиведення, оскільки суть антибіотикопрофілактики полягає у досягненні необхідних концентрацій антибіотика в тканинах до моменту їх можливої мікробної контамінації та підтримці цього рівня протягом всієї операції та декілька годин після неї;
  • мати доведену безпечність та невелику ймовірність побічних дій;
  • мінімально взаємодіяти з іншими препаратами, зокрема анестетиками і анальгетиками [5, 6, 9].

Вказаними властивостями володіє новий комбінований препарат фірми “Synmedic” (Індія) – Гінекит, до складу якого входять три складники для лікування і профілактики різних видів інфекцій: азитроміцин – 1,0 г; секнідазол – дві таблетки по 1,0 г; флуконазол – 150 м.

Азитроміцину дигідрат належить до групи макролідів. При пероральному прийомі він швидко всмоктується з шлунково-кишкового тракту в кров (до того ж не має звичайних для антибіотиків побічних дій на шлунково-кишковий тракт), добре розподіляється у всіх органах і тканинах організму, транспортується у вогнище запалення поліморфноядерними нейтрофілами. Тривало підтримується висока концентрація антибіотика в плазмі. Властивість препарату переважно нагромаджуватись в лізосомах відіграє важливу роль в елімінації внутрішньоклітинних мікроорганізмів. Високий антибактеріальний рівень зберігається протягом 7 днів після одноразового прийому. Виявляє бактерицидну або бактеріостатичну активність щодо аеробних грампозитивних мікроорганізмів (Staphylococcus aureus, Streptococcus agalactiae, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes), аеробних грамнегативних мікроорганізмів (Haemophilus ducreyi, Haemophilus influenzae, Moraxella cataerhalis, Neisseria gonoroeae; Chlamуdia pneumoniae, Chlamуdia trachomatis, Mycoplasma pneumoniae). Проявляє перехресну стійкість до еритроміцинрезистентних грамнегативних мікроорганізмів, а також Enterococcus faecalis та більшості метицилінстійких штамів.

Препарат секнідазол належить до синтетичних похідних нітроімідазолу. Має бактерицидну дію по відношенню до анаеробних бактерій та багатьох найпростіших. Переваги препарату перед іншими похідними нітроімідазолу: одноразовість прийому, висока ефективність, короткий курс прийому.

Флуконазол – протигрибковий засіб із групи тіазолу. Ефективний щодо Criptococcus neoformans та грибів роду Candida spp. Спричиняє вибіркову дію на цитохром Р 450 і, як результат, пригнічує синтез стеролів у клітинах грибів. Діє фунгістатично фугністатично.

Даний склад лікувального засобу зумовлює перспективність застосування Гінекиту в оперативній гінекології для профілактики запальних ускладнень у жінок з вагінальними інфекціям.

Метою даного дослідження було вивчення результатів терапевтично-профілактичного використання Гінекиту при інвазивних втручаннях на органах малого таза.

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ

Групу спостереження складали 50 жінок, яким проведено штучне переривання вагітності, та 50 жінок, які перенесли внутрішньоматкове втручання (вишкрібання стінок матки після видалення ВМЗ). У всіх пацієнток мали місце клінічні прояви вагініту.

Прояви вагініту оцінювались при детальному опитуванні пацієнток та при гінекологічному огляді. Клінічний діагноз вагініту виставлявся в тому разі, коли пацієнтка при першому візиті мала 2 і більше ключових симптомів (білі або сукровичні виділення із статевих шляхів, гіперемія, подразнення, жар, неприємний запах і біль при статевих зносинах).

Лабораторне підтвердження вагініту базувалось на наступних аналізах піхвового вмісту:

  • бактеріальний вагіноз: позитивний аміловий тест (рибний запах при обробці піхвового вмісту 10% розчином КОН) і наявність “ключових” клітин в мазках, забарвлених за Грамом;
  • кандидозний вульвова г іні т : виявлення пс евдоміцелію в “мокрому» мазку, обробленому 10% розчином КОН;
  • трихомонадний вагініт – виявлення типової, рухомої T. vaginalis в ”мокрому” мазку, виготовленому з використанням фізіологічного розчину.

Гінекит призначали внутрішньо одноразово протягом одного дня напередодні оперативного втручання. Азитроміцин приймали по 1 г (1 таблетка) за 1 год до їди, або через 2 год після їди, секнідазол – одноразово по 2 г (2 таблетки) під час їди, щоб запобігти його подразнюючій дії на слизову травного тракту, флуконазол – по 150 мг (1 таблетка) незалежно від прийому їжі.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Проведені дослідження показали, що в групі спостереження у 24% хворих мав місце бактеріальний вагіноз, у 16% – кандидозний вульвовагініт і у 20% – трихомонадний вагініт. У 40% жінок діагностовано змішану вагінальну інфекцію (бактеріальний вагіноз + кандидозний вульвовагініт, бактеріальний вагіноз + трихомонадний вагініт) (табл. 1).

За суб’єктивними та об’єктивними критеріями оцінки захворювання позитивний ефект лікування з використанням Гінекиту спостерігався у 87,4% пацієнток при бактеріальному вагінозі, у 93,7% – при кандидозному вульвовагініті , у 90,0% – при трихомонадному вагініті, у 86,5% – при поєднанні бактеріального вагінозу та кандидозного вульвовагініту і у 83,5% – при поєднанні бактеріального вагінозу та трихомонадного вагініту (табл. 2)

Таблиця 1. Результати мікробіологічного тестування жінок групи спостереження

Діагноз Kількість випадків (%)
Бактеріальний вагіноз 24
Кандидозний вульвовагініт 16
Трихомонадний вагініт 20
Бактеріальний вагіноз + кандидозний вульвовагініт 22
Бактеріальний вагіноз + трихомонадний вагініт 18

 

 

Таблиця 2. Ефективність використання Гінекиту при терапії запальних захворювань нижнього відділу жіночих статевих органів

Діагноз Процент вилікуваності
Бактеріальний вагіноз 87,4
Кандидозний вульвовагініт 93,7
Трихомонадний вагініт 90,0
Бактеріальний вагіноз + кандидозний вульвовагініт 86,5
Бактеріальний вагіноз + трихомонадний вагініт 83,5

Результати клінічних і мікробіологічних досліджень показали, що застосування антибіотика азитроміцину, протимікробного засобу секнідазолу та протигрибкового препарату флуконазолу зумовлювало пригнічення аеробних і анаеробних мікроорганізмів, Trichomonas vaginalis та грибів роду Candida spp. в матеріалі піхвового вмісту, зникнення подразнення, гіперемії, неприємного запаху і диспаревнії.

Особливої уваги заслуговує той факт, що лише у 2% жінок групи спостереження інвазивне втручання ускладнилось запальним захворюванням органів малого таза (ендометрит, сальпінгоофорит).

ВИСНОВКИ

Лікарський засіб Гінекит, до складу якого входить антибіотик азитроміцин, синтетичний протимікробний препарат секнідазол та протигрибковий засіб флуконазол, забезпечує ефективне лікування запальних захворювань нижнього відділу жіночих статевих органів.

Гінекит забезпечує ефективну профілактику запальних ускладнень при інвазивних втручаннях на органах малого таза.

Терапевтически-профилактическое использование Гинекита при инвазивных вмешательствах на органах малого таза

Л.Б. Маркин, А.И. Попович

Изучены результаты применения лекарственного препарата Гинекит, включающего антибиотик азитромицин, противомикробное средство секнидазол и противогрибковый препарат флуконазол, у 100 женщин с вагинальными инфекциями, перенесших внутриматочные вмешательства. Установлено, что Гинекит обеспечивает эффективную профилактику воспалительных осложнений при инвазивных вмешательствах на органах малого таза.

Ключевые слова: Гинекит, внутриматочные вмешательства, воспалительные осложнения.

Therapeutic and prophylactic use of Gynecit in invasive interventions in pelvis minor organs

L.B. Markin, A. I. Popovitsch

The results of the use of medical preparation Gynecit which includes antibiotik azithromycin, antimicrobial agent secnidazole and antimycotic preparation fluconazole were studied in intrauterine interventions of 100 women with vaginal infections. It was established that Gynecit ensures effective prophylaxis of inflammatory complications in invasive interventions in pelvis minor organs.

Key words: Gynecit, intrauterine interventions, inflammatory complications.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Адаскевич В.П. Инфекции, передаваемые половым путем. М: Мед. книга; 1999.
  2. Липова Е.В. Бактериальный (гарднереллезный) вагиноз. Русский медицинский журнал 2001; 6: 65–68.
  3. Митрохин С.Д. Инфекционные осложнения в хирургии: антибактериальная профилактика и терапия. Хирургические инфекции 2002; 4 (2): 34–43.
  4. Парафейник Г.П., Целкович Л.С., Кабакова Л.Д. Влияние искусственного аборта на здоровье женщины. Казанский медицинский журнал 1987; 1: 25–27.
  5. Стрижаков А.Н., Давыдов А.И., Буданов П.В. Профилактика и превентивная терапия инфекционно-воспалительных осложнений внутриматочной хирургии. Вопросы гинекологии, акушерства и перинатологии 2003; 2 (4): 18–2
  6. Тихомиров А.Л. Значение периинвазивной антибиотикотерапии в профилактике распространенных гинекологических заболеваний. Вестник Российской Ассоциации акушеров-гинекологов 2001; 2: 6–9.
  7. Усенко Л.В., Клігуненко О.М. Профілактика та лікування інфекційних ускладнень у практиці лікаря-анестезіолога і хірурга: Метод. рекомендації. Дніпропетровськ; 2004.
  8. Чайка В.К. Актуальные вопросы инфектологии в акушерстве и гинекологии. Донецк: Библиография; 1999.
  9. Woods R. K., Bellinger Е.P. Current guidelines for antibiotic prophylaxis of surgical wounds. American Family Physician J. 1998; 57 (11): 2731–2740.